Авторизация
Логін:
Пароль:
 
Запамятати мене
Забули пароль?

Знаменитые люди города и края

RSS стрічка
Скунць Петро (1942 - 2007)

Дві домінанти, що живлять творчість П.Скунця від першої поетичної збірки й до тепер, - Закарпаття: історія, літературні надбання та постать Тараса Шевченка, що стала провідником митця у повнокровному осмисленні всієї України, а також бачиться прив'язаність П.Скунця до народнопоетичної творчості, І влучно зауважив О.Мишанич, що на українському Парнасі поет найкраще представляє самобутність Закарпаття.

19 лютого 2011 - | Детальніше | 0 коментарів | 974 перегляди
Гренджа-Донський Василь

 (1897—1974) Народився Василь Гренджа-Донський у Воловому (нині Міжгір'я) 23 квітня 1897 року в типовій верховинській родині тодішнього Мараморівського комітату Австро-Угорської імперії. Навчався у паравіяльній школі, а 1915 року привотно склав іспит за чотири класи середньої школи.

Писати почав дуже рано. Його перший вірш з'явився ще в 1912 році в будапештській газеті «Неділя», яка видавалася народною мовою. Будучи в Будапешті на лікування в роки пршої Світової війни, навчався у торговій академії. Після війни одержав посаду бухгалтера в Будапештському банку. Та зов рідної землі не дав майбутньому поетові залишитися там надовго. Він повернувся з родиною на Закарпаття.

19 лютого 2011 - | Детальніше | 0 коментарів | 1796 переглядів
Велич і трагедія президента Карпатської України Августина Волошина (До 65-річчя з дня мученицької і героїчної смерті)

Слід наголосити, що о. Августин Волошин був зразковим священиком і полум'яним оборонцем краю проти мадяризації та спроб Ватикану при ініціюванні проугорськими кардиналами на початку ХХ ст. провести латинізацію церковного життя і богослужінь взамін східного обряду, якого споконвічно дотримувались карпатоукраїнці у своїй прабатьківській православній вірі, а також і та частина карпатоураїнців, яка під натиском угорської влади після 1646 р. відійшла до унії. Досить згадати його сміливий, переконливий, безкомпромісний виступ на захист кирилиці в церковних книгах і богослужіннях 5 серпня 1915 р. у Будапешті на нараді керівників Мукачівської, Пряшівської і Гайдудорозької єпархій у присутності високих мадярських урядовців і церковних ієрархів: «Обвинувачую тих греко-католиків, які інформували уряд, що з нашим народом і нашою мовою можна пускатися в таку погану гру, прикладу в історії якої ми не знаємо. Турки не накинули своєї азбуки своїм підданим грекам, сербам чи мадярам, москалі залишили поляків та німців з їхньою власною азбукою... У нашій державі жиди, серби, румуни і цигани можуть уживати своєї абетки. Але «патріотичні добродії» вибрали нас, русинів, щоб лишити нашу особливість, примушуючи нас прийняти негідний альфавит». Таким чином, кирилицю було відстояно. Однак мадярський уряд усе ж помстився у той спосіб, що ще раніше заборонив уживання кирилиці в державних і церковних школах.

19 лютого 2011 - | Детальніше | 1 коментар | 1422 перегляди
27 лютого 2011 - | Детальніше | 0 коментарів | 385 переглядів